Деякі аспекти клінічного застосування фторхінолонів
Фторхінолон | Застосування | Коментарі |
|---|---|---|
Фторхінолони, крім моксифлоксацину | Інфекції сечовивідних шляхів, коли резистентність Escherichia coli до триметоприму/сульфаметоксазолу становить > 15 % | Спостерігається підвищення резистентності E. coli в деяких громадах |
Фторхінолони | Бактеріальний простатит | — |
— | ||
Зазвичай ефективні | ||
Інфекційна діарея | Ефективні проти більшості бактеріальних збудників (види Campylobacter, сальмонел, шигел, вібріонів, Yersinia enterocolitica); однак спостерігається підвищення резистентності Campylobacter jejuni в деяких регіонах Не застосовують для лікування інфекцій, зумовлених E. coli О157:H7 або іншими ентерогеморагічними E. coli Неефективні проти Clostridioides difficile (раніше Clostridium difficile) | |
Офлоксацин | 7-денний курс | |
Новіші фторхінолони (делафлоксацин, геміфлоксацин, левофлоксацин, моксифлоксацин) | Не є препаратами першого лінії, оскільки перевага віддається іншим лікарським препаратам | |
Препарати вибору (або азитроміцин) | ||
Ципрофлоксацин | Може використовуватися емпірично (на додаток до антистафілококового покриття) на основі місцевої антибіограми, оскільки він ефективний проти Pseudomonas aeruginosa Якщо є занепокоєння щодо мультирезистентності, може використовуватися з іншим антибіотиком проти синьогнійної палички | |
Довготривале пероральне лікування остеомієліту, викликаного чутливими бактеріями | Оскільки фторхінолони мають високу біодоступність після перорального прийому та добре проникають у кістки, вони є ефективними при остеомієліті | |
— | ||
Широко застосовувалися протягом 2001 року після біотерористичної атаки в Сполучених Штатах Америки |