Загальні відомості про методики вправлення вивиху плечового суглоба

ЗаMatthew J. Streitz, MD, San Antonio Uniformed Services Health Education Consortium
ПереглянутоDiane M. Birnbaumer, MD, David Geffen School of Medicine at UCLA
Переглянуто/перевірено Змінено серп. 2025
v45398074_uk

Існує багато методів, які дозволяють управити закритий вивих плечового суглоба. Жодна методика не є стовідсотково успішною, тому хірурги повинні володіти кількома техніками.

(Див. також Загальні відомості про вивихи та Вивихи плечового суглоба).

Серед методів вправлення переднього вивиху плеча є

Методи вправлення переднього вивиху зазвичай використовують аксіальне обертання та/або обертання назовні. Не існує єдиного ідеального або переважного методу. Найголовніше, особи, які надають допомогу, повинні ознайомитися з декількома методами та використовувати ті, які відповідають вивиху та клінічному статусу пацієнта (див. Передні вивихи плечового суглоба: лікування).

Деякі методики мають високий ризик травмування, тому їх не слід виконувати. Оригінальний метод Гіпократа (п’ята травматолога в ураженій пахвовій западині для створення протидії) та метода Кочера (під час якого здійснюється активний вплив на плечову кістку) мають високий ризик травм та ускладнень, і їх не слід застосовувати (1).

Спроби вправлення вивиху, особливо ті, що виконуються без седації, є більш успішними, якщо пацієнт розслаблений і готовий співпрацювати. Анальгезія та седація можуть допомогти полегшити м’язові спазми, як і ментальні відволікаючі чинники, наприклад, розмова.

Пацієнтам слід якомога швидше запропонувати знеболення. Щоб скоротити час до вправлення та для зменшення болю при цій процедурі пацієнту може бути запропонована одна спроба вправлення без знеболення за методом обережного вправлення (наприклад, Давоська методика, маніпуляція з лопатками, методика Геннепіна, метод FARES). Внутрішньовенні анальгетики та/або внутрішньосуглобову ін'єкцію анестетика можна вводити на ранній стадії під час первинної оцінки, щоб зменшити біль під час радіологічного обстеження та інших підготовчих заходів, які виконуються до основної процедури. Процедурну седацію та знеболення (ПСЗ) можуть застосовувати в пацієнтів із тривожністю та вираженими м'язовими спазмами, а також для методів вправлення, що вимагають докладання більшої сили (наприклад, витяжка-противитяжка та метод Стімсона).

Вправлення заднього вивиху або нижнього вивиху (luxatio erecta), як правило, передбачає застосування техніки витяжка-противитяжка. Перед вправленням цих вивихів за можливості слід проконсультуватися з хірургом-ортопедом.

Нейроваскулярне ураження (наприклад, пошкодження аксилярного нерва чи артерії) може бути наслідком вивиху (найчастіше при передніх вивихах) або процедури вправлення вивиху. Неврологічний дефіцит внаслідок пошкодження пахвового нерва зазвичай минає протягом декількох місяців, але прогноз залежить від механізму та тяжкості ураження нерва (2). Суглоби слід якомога швидше вправити, оскільки затримка збільшує ризик розвитку судинних ускладнень. Щоб уникнути збільшення м'язових спазмів, вправлення слід виконувати обережно та поступово, при цьому спочатку треба спробувати застосувати методи вправлення, що передбачають докладання менших зусиль, а вже потім докладати більшу силу. Вибір обережного методу особливо важливий, якщо є підозра на пошкодження плечового нервового сплетіння.

Нейроваскулярні оцінки проводяться перед процедурою та після кожної спроби вправлення. Обстеження включає оцінку пульсу в дистальних відділах та вимірювання часу заповнення капілярів (пахвова артерія), сенсорного відчуття бокової частини плеча (пахвовий нерв) та функції променевого, серединного та ліктьового нервів (плечове сплетіння).

Проконсультуйтеся з хірургом-ортопедом перед вправленням, якщо пацієнт має ускладнену травму плеча, наприклад:

  • Переломи великого горбка зі зміщенням > 1 см

  • Значна деформація Хілла-Сакса ( 20 % деформації голівки плечової кістки внаслідок удару в гленоїдальний край)

  • Хірургічні переломи шийки (нижче великого та малого горбків)

  • Переломи Банкарта (передньонижній гленоїдальний край) з фрагментами кістки розміром більше ніж 20 % і гленогумеральною нестабільністю

  • Проксимальний перелом плечової кістки на 2 або більше частин

До інших причин, щодо яких необхідно проконсультуватися з хірургом-ортопедом перед вправленням, належать:

  • Суглоб є видимим (тобто відкритий перелом або вивих, коли кістки або переломні сегменти проходять через шкіру)

  • Якщо пацієнт є дитиною, оскільки часто спостерігається перелом хрящової пластинки росту (пластинки росту)

  • Якщо вивих стався 7–10 днів тому через підвищений ризик пошкодження пахвової артерії під час вправлення, особливо в пацієнтів похилого віку

Проконсультуйтеся з хірургом-ортопедом після 2 або 3 невдалих спроб при вправленні закритого вивиху або після успішного вправлення, якщо:

  • Існує підозра на ускладнене пошкодження плеча (наприклад, вивих плюс перелом, пошкодження пахвових нервів або розрив ротаторної манжети плеча)

  • У пацієнта вивих стався вперше

Однак у всіх пацієнтів, у яких є нейроваскулярний дефіцит, вправлення необхідно провести негайно. Якщо хірург-ортопед недоступний, можна спробувати здійснити закрите вправлення, в ідеалі з мінімальним зусиллям; якщо вправити кістку не вдається, можливо, це потрібно буде зробити в операційній кімнаті під загальною анестезією.

Зазвичай, рентгенографію після вправлення слід проводити для документування успішного вправлення при переломах і для повторної перевірки переломів. Однак рентгенологічне обстеження може бути не потрібним для пацієнтів із мінімально травматичним рецидивуючим переднім вивихом плеча.

Довідкові матеріали

  1. 1. Dala-Ali B, Penna M, McConnell J, et al. Management of acute anterior shoulder dislocation. Br J Sports Med. 2014;48(16):1209-1215. doi:10.1136/bjsports-2012-091300

  2. 2. Perlmutter GS, Apruzzese W. Axillary nerve injuries in contact sports: recommendations for treatment and rehabilitation. Sports Med. 1998;26(5):351-361. doi:10.2165/00007256-199826050-00005