Хоча в дітей віком ≤ 5 років частота травм спинного мозку найнижча, такі травми не є рідкістю (1). Більшість травм хребта у дітей віком ≤ 15 років виникають на рівні шийного відділу (2).
У дітей віком ≤ 12 років в США травма шийного відділу хребта найчастіше виникає вище рівня C4 і зазвичай є наслідком автомобільних аварій і падінь (1). У дітей віком > 12 років травми на рівні від C5 до C7 зустрічаються частіше, і, на додаток до автомобільних аварій та падінь, зі збільшенням віку все більшу роль відіграють спортивні травми та вогнепальна зброя. У порівнянні з дорослими діти мають виразні анатомічні особливості (наприклад, більший розмір голови по відношенню до тіла, еластичність капсул зв’язок хребта), які сприяють підвищенню рухливості хребта без очевидної травми кісткової тканини.
У дітей з ураженням спинного мозку можуть спостерігатися минущі симптоми, такі як парестезії та слабкість. У дітей також можуть виникати ріжучі болі вздовж хребта або кінцівок. Неврологічні ознаки (такі як часткові неврологічні дефіцити, повний параліч) можуть виникати пізніше, від 30 хвилин до 4 днів після травмування, що ускладнює негайну діагностику.
Травма спинного мозку без рентгенологічних аномалій (SCIWORA) пов'язана з прямим розтягненням спинного мозку, защемленням спинного мозку, струсом спинного мозку та ушкодженням судин. Цей тип травми виникає майже виключно у дітей і часто розвивається у шийному відділі хребта. При травмі типу SCIWORA в пацієнта присутні неврологічні відхилення, що свідчать про ушкодження спинного мозку (наприклад, парестезії, слабкість), але результати візуалізуючих досліджень (рентгенографія, КТ та/або МРТ) демонструють нормальне анатомічне співвідношення структур і відсутність патологічних змін з боку кісток.
У дітей, знерухомлених SCIWORA або іншими ушкодженнями спинного мозку, існує ризик розвитку ускладнень, пов’язаних із нерухомістю, включно з пролежнями, тромбоемболічними ускладненнями, ателектазом і пневмонією, гіпертензивною вегетативною дизрефлексією та ускладненнями, пов’язаними з нейрогенним сечовим міхуром, зокрема інфекцій нижніх або верхніх сечовивідних шляхів (через використання постійного катетера), каменів сечоводів, везикоуретрального рефлюксу та, в кінцевому підсумку, хронічної хвороби нирок.
(Див. також Спинальна травма).
Довідкові матеріали
1. Selvarajah S, Schneider EB, Becker D, et al. The epidemiology of childhood and adolescent traumatic spinal cord injury in the United States: 2007-2010. J Neurotrauma. 2014;31(18):1548-1560. doi:10.1089/neu.2014.3332
2. Jazayeri SB, Kankam SB, Golestani A, et al. A systematic review and meta-analysis of the global epidemiology of pediatric traumatic spinal cord injuries. Eur J Pediatr. 2023;182(12):5245-5257. doi:10.1007/s00431-023-05185-9
Діагностика ушкодження спинного мозку в дітей
Рентгенологічне дослідження (бокова проекція в лежачого на боку пацієнта, передньозадня проекція та одонтоїдна проекція з відкритим ротом).
Зазвичай КТ, особливо при ушкодженні кісток або зв'язок
МРТ для підтвердження місця та рівня ураження в межах спинного мозку
Ушкодження спинного мозку необхідно підозрювати в будь-якої дитини, яка побувала в автомобільній аварії, впала з висоти ≥ 3 метрів або перенесла ушкодження під час занурення.
Травма спинного мозку без рентгенологічних відхилень (SCIWORA) підозрюється у дітей, які мають навіть минущі симптоми неврологічної дисфункції або ріжучі болі вздовж хребта або кінцівок, а механізм пошкодження сумісний з ураженням спинного мозку, проте на рентгенограмі чи КТ не виявляється кісткових змін (1). Травма типу SCIWORA була вперше описана у 1980-х, коли МРТ було менш доступне; на даний час термін SCIWORA менш поширений, оскільки апарати МРТ стали більш доступними в лікарнях Сполучених Штатів Америки й зазвичай можуть виявляти радіологічні відхилення, що є причиною симптомів (2, 3, 4).
В залежності від наявності на місці ресурсів для проведення візуалізуючих досліджень, останні зазвичай починається з рентгенографії, включаючи дослідження в боковій проекції в лежачого на боку пацієнта, передньозадній проекції та одонтоїдній проекції з відкритим ротом. При підозрі на перелом, вивих або підвивих на підставі результатів рентгенологічного дослідження, або за наявності механізму ушкодження з високим ризиком, зазвичай проводиться КТ. МРТ зазвичай проводиться за наявності будь-якого з наведених нижче факторів:
Підозра на ураження спинного мозку на основі результатів рентгенографії або КТ
Ураження спинного мозку підозрюється за наявністю неврологічних дефіцитів під час обстеження
Ураження спинного мозку підозрюється за наявністю в анамнезі навіть тимчасових неврологічних дефіцитів
Довідкові матеріали щодо діагностики
1. Pang D, Wilberger JE Jr. Spinal cord injury without radiographic abnormalities in children. J Neurosurg. 1982;57(1):114-129. doi:10.3171/jns.1982.57.1.0114
2. Mahajan P, Jaffe DM, Olsen CS, et al. Spinal cord injury without radiologic abnormality in children imaged with magnetic resonance imaging. J Trauma Acute Care Surg. 2013;75(5):843-847. doi:10.1097/TA.0b013e3182a74abd
3. Boese CK, Nerlich M, Klein SM, et al. Early magnetic resonance imaging in spinal cord injury without radiological abnormality in adults: a retrospective study. J Trauma Acute Care Surg. 2013;74(3):845-848. doi:10.1097/TA.0b013e31828272e9
4. Boese CK, Oppermann J, Siewe J, et al. Spinal cord injury without radiologic abnormality in children: a systematic review and meta-analysis. J Trauma Acute Care Surg. 2015;78(4):874-882. doi:10.1097/TA.0000000000000579
Лікування ушкодження спинного мозку в дітей
Іммобілізація
Підтримання оксигенації та перфузії спинного мозку
Симптоматичне лікування
Хірургічна стабілізація, коли це доречно
Довготривала симптоматична терапія та реабілітація
Дітей із ушкодженням хребта слід перевести до центру дитячої травми.
Лікування в гострому періоді схоже на лікування у дорослих, з іммобілізацією та увагою до адекватності оксигенації, вентиляції та кровообігу (1). Хірургічна стабілізація дітям показана рідше, ніж дорослим з ушкодженням спинного мозку. Оскільки при травмі спинного мозку без рентгенологічних аномалій (SCIWORA) зв’язки спинного мозку зазвичай більш слабкі, а переломи кісток і повні відриви зв’язок відсутні, може бути відсутня відповідна цільова структура для стабілізації (2). Ще однією перевагою використання ортезів є збереження рухливості хребта шляхом уникнення хірургічного спондилодезу — останній збільшує ризик розвитку довготривалого спондильозу.
У минулому застосовувалися високі дози кортикостероїдів з різними графіками та режимами введення, але численні клінічні дослідження у дорослих не продемонстрували жодної додаткової клінічної користі, проте показали підвищення ризику виникнення ранової інфекції, емболії легеневої артерії, сепсису та смерті (1). Таким чином, у дітей із ушкодженням спинного мозку центри в Сполучених Штатах Америки намагаються уникати тривалого застосування кортикостероїдів, хоча деякі лікарі застосовують високі дози стероїдів короткими курсами лише в периопераційному періоді (3).
Довгострокові методи лікування ушкоджень спинного мозку в дітей схожі на методи лікування ушкодження спинного мозку в дорослих, з акцентом на інтенсивній фізичній реабілітації неврологічно уражених кінцівок, а також на медичній підтримці різних медичних ускладнень, що виникають при тривалій нерухомості або слабкості. Реабілітація є багатопрофільною з залученням фізіотерапевтів для навчання ходьби та зміцнення нижніх кінцівок, ерготерапевтів, працюючих із ураженнями шийного відділу спинного мозку, які впливають на рухову функцію верхніх кінцівок, що може призвести до контрактур, і навіть логопедів, які допомагають при проблемах із ковтанням та слиновиділенням, які виникають при ушкодженнях верхньої частини шийного відділу спинного мозку. Регулярна медична допомога та візити необхідні для лікування пацієнтів із важким ураженням спинного мозку, які не є амбулаторними через високий ризик розвитку ускладнень, що виникають внаслідок нерухомості.
Прогноз безпосередньо пов'язаний з початковою неврологічною функцією після травми. Діти досягають кращих неврологічних результатів, ніж дорослі пацієнти з ушкодженням спинного мозку (4, 5).
Довідкові матеріали щодо лікування
1. Walters BC, Hadley MN, Hurlbert RJ, et al. Guidelines for the management of acute cervical spine and spinal cord injuries: 2013 update. Neurosurgery. 2013;60(CN_suppl_1):82-91. doi:10.1227/01.neu.0000430319.32247.7f
2. Atesok K, Tanaka N, O'Brien A, et al. Posttraumatic Spinal Cord Injury without Radiographic Abnormality. Adv Orthop. 2018;2018:7060654. Published 2018 Jan 4. doi:10.1155/2018/7060654
3. CreveCoeur TS, Alexiades NG, Bonfield CM, et al. Building consensus for the medical management of children with moderate and severe acute spinal cord injury: a modified Delphi study. J Neurosurg Spine. Published online March 17, 2023. doi:10.3171/2023.1.SPINE221188
4. Pang D, Pollack IF. Spinal cord injury without radiographic abnormality in children—the SCIWORA syndrome. J Trauma. 29:654–664, 1989. doi: 10.1097/00005373-198905000-00021
5.Wang MY, Hoh DJ, Leary SP, et al. High rates of neurological improvement following severe traumatic pediatric spinal cord injury. Spine. 29:1493–1497, 2004. doi: 10.1097/01.BRS.0000129026.03194.0
Ключові моменти
Більшість травм хребта у дітей уражають шийний відділ.
Неврологічні симптоми та ознаки можуть з'являтися пізніше, від 30 хвилин до 4 днів після травмування.
У дітей може виникати травма спинного мозку без рентгенологічних аномалій (SCIWORA)
SCIWORA слід підозрювати навіть за наявності минущих симптомів неврологічної дисфункції або ріжучого болю вздовж хребта та кінцівок.
МРТ слід проводити всім пацієнтам, у яких спостерігалися неврологічні симптоми, неврологічні дефіцити при обстеженні або ушкодження спинного мозку, виявлені під час інших візуалізуючих досліджень.
Хірургічна стабілізація дітям показана рідше, ніж дорослим із ушкодженням спинного мозку.
