Як накладати шину Volar на руку

Ізольований дистальний перелом променевої кістки

Переломи кісток зап'ястя, що не потребують накладання колосоподібної шини великого пальця (переломи тригранної кістки, гакоподібної кістки, горохоподібної кістки, трапецієподібної кістки)

Травми проксимального відділу п'ястку без зміщення

Тяжкі розтягнення зап’ястків

Іммобілізація при травмах м’яких тканин кисті руки або зап’ястка (наприклад, запалення підшкірної клітковини)

Немає

Термічна травма (спричинена екзотермічною реакцією між гіпсом або скловолокном і водою)

Пролежні, нейропраксія та/або ішемічне пошкодження (спричинене надмірним тиском)

Компартмент-синдром (іноді частково спричинений надмірно тісною циркулярною пов'язкою)

Трикотажна тканина (щонайменше для охоплення ділянки від п’ястково-фалангових суглобів [ПФС] до середнього сегмента передпліччя)

М'який валик (наприклад, ватний валик) шириною 7,5 см (3 дюйми)

Матеріал для шинування, гіпс або скловолокно, шириною від 7,5 до 10 см (від 3 до 4 дюймів) — довжини маю бути достатньо, щоб покрити ділянку від ПФС, уздовж волярної поверхні руки та передпліччя до середини передпліччя

Ножиці для металу та/або великі ножиці

Еластичний бандаж, зазвичай шириною від 7,5 до 10 см (3-4 дюйми)

Вода кімнатної температури та відро або інша ємність

Нестерильні рукавички

Шина volar не запобігає пронації або супінації. Якщо ці рухи необхідно іммобілізувати, слід використовувати шину sugar tong.

Пацієнта слід розмістити так, щоб лікар мав відповідний доступ до ураженої руки пацієнта.

Накладіть шину на зап'ястя, при цьому воно має бути у зігнутому на 10-20° положенні.

Одягніть нестерильні рукавички

Накладіть трикотажну тканину так, щоб вона покрила ділянку від ПФС до середини передпліччя.

Зробіть отвір у трикотажній тканині, щоб крізь нього просунути великий палець.

Обгорніть підкладкою поверхню від п'ястково-фалангового суглоба (ПФС) до середини передпліччя, трохи виходячи за ділянку, яку охоплює матеріал шини. Кожен тур підкладки повинен перекривати попередній на половину ширини, і періодично слід розривати підкладку по всій її ширині, щоб зменшити ризик стискання тканин.

За необхідності розгладьте підкладку. Відірвіть зайві кінці перев'язочного матеріалу, щоб запобігти виникненню ділянок підвищеного тиску на шкіру.

Накладіть шину на всю довжину від проксимальної ділянки ПФС до волярної поверхні середини передпліччя; шина має бути трохи коротшою, ніж область, на яку ви намотали перев'язочний матеріал.

Розгорніть додатковий матеріал для бинтування шини, замотайте його по всій довжині кінцівки, доки не буде 8–10 шарів (у разі використання одношарових рулонів).

Альтернативно, при використанні готового перев'язочного матеріалу, що постачається разом із шиною, відріжте шматок необхідної довжини (як зазначено вище).

Занурте матеріал для фіксації шини у теплу воду.

Відіжміть надлишок води з матеріалу для шинування (не викручуйте надто сильно, щоб не відпав гіпс).

Накладіть матеріал для шинування на ПФС до середнього сегмента передпліччя вздовж волярної поверхні.

Загорніть додаткову трикотажну тканину або перев'язувальний матеріал навколо шини, щоб вона покрила всі краї шини.

Обгорніть еластичний бинт навколо шини ззаду наперед, при цьому кожен новий виток бинта має заходити на попередній на половину його ширини.

Розгладьте матеріал для шинування долонями, а не пальцями, щоб шина набула форми руки і щоб між рукою та шиною не залишилося проміжків.

Тримайте зап'ясток зігнутим під 10-20° поки матеріал для шинування не затвердіє.

Після того, як шина накладена та затверділа, перевірте нервово-судинний статус (тобто, наповнення капілярів, дистальну чутливість, згинання та розгинання пальців) в дистальній частині кінцівки.

Порадьте пацієнту тримати шину сухою.

Організуйте або порекомендуйте відповідне подальше спостереження.

Повідомте пацієнту про необхідність спостерігати за виникненням ускладнень, таких як посилення болю, парестезії/оніміння та зміна кольору пальців.

Попросіть пацієнта звернутися за додатковою допомогою, якщо біль неможливо контролювати пероральними препаратами вдома або якщо у пацієнта розвиваються парестезії/оніміння та/або зміна кольору дистальніше шини.

Не іммобілізуйте зап'ясток у прямому положенні (під 0°). Уникайте згинання зап'ястя.

У теплій воді гіпс застигає швидше, тому в разі нестачі досвіду накладання шин використовуйте прохолоднішу воду, щоб збільшити час роботи.