Пневмококова вакцина

Існує 2 типи пневмококових вакцин: кон'югована та полісахаридна.

15-валентна пневмококова кон'югована вакцина (PCV15) містить 15 очищених капсульних полісахаридів S. pneumoniae (1, 3, 4, 5, 6A, 6 B, 7F, 9V, 14, 18C, 19A, 19F, 22F, 23F та 33F).

20-валентна пневмококова кон'югована вакцина (PCV20) містить 20 очищених капсульних полісахаридів S. pneumoniae (1, 3, 4, 5, 6A, 6 B, 7F, 8, 9V, 10A, 11A, 12F, 14, 15B, 18C, 19A, 19F, 22F, 23F та 33F).

23-валентна пневмококова полісахаридна вакцина (PPSV23) містить антигени 23 найбільш вірулентних із 83 підтипів S. pneumoniae (1, 2, 3, 4, 5, 6B, 7F, 8, 9N, 9V, 10A, 11A, 12F, 14, 15B, 17F, 18C, 19F, 19A, 20, 22F, 23F, 33F).

Пневмококову вакцину повинні отримувати діти віком до 18 років. Детальна інформація щодо введення пневмококової вакцини дітям наведена в ресурсах CDC: Вакцинація пневмококовою вакциною: короткий опис того, кому і коли проводити вакцинацію та CDC: графік імунізації дітей та підлітків в залежності від віку.

Дорослі особи віком 65 років і старше, які раніше не отримували пневмококову кон'юговану вакцину або в яких анамнез вакцинацій невідомий, повинні отримати одну з наступних вакцин:

• 1 дозу вакцини PCV20 або

• 1 дозу вакцини PCV15 із наступним введенням дози PPSV23

Дорослі особи віком 19–64 роки із певними захворюваннями або іншими факторами ризику, які раніше не отримували пневмококову кон'юговану вакцину або в яких анамнез вакцинацій невідомий, повинні отримати одну з наступних вакцин:

• 1 дозу вакцини PCV20 АБО

• 1 дозу вакцини PCV15 із наступним введенням дози PPSV23

Відповідні захворювання та фактори ризику включають наступні:

• Розлад, пов'язаний із вживанням алкоголю

• Хронічне захворювання серця, легень або печінки

• Хронічна ниркова недостатність або нефротичний синдром

• Куріння сигарет

• Кохлеарний імплантат

• Вроджена або набута аспленія

• Підтікання спинномозкової рідини

• Цукровий діабет

• Генералізований рак

• ВІЛ-інфекція

• Хвороба Годжкіна

• Імунодефіцит або імуносупресія

• Лейкемія, лімфома або множинна мієлома

• Трансплантація паренхіматозного органу

• Серповидноклітинна анемія або інша гемоглобінопатія

В обох вікових групах дорослих доза вакцини PPSV23 має вводитися щонайменше через 1 рік після вакцини PCV15. У дорослих із імунодефіцитним станом, кохлеарним імплантатом або підтіканням спинномозкової рідини (СМР) слід розглянути можливість щонайменше 8-тижневого інтервалу між введенням вакцин PCV15 та PPSV23. Щодо тих, хто раніше отримав дозу пневмококової вакцини, також дивіться детальні рекомендації щодо подальшого введення пневмококової вакцини на ресурсі CDC: Вакцинація пневмококовою вакциною: короткий опис того, кому і коли проводити вакцинацію та CDC: графік імунізації дорослих в залежності від віку.

Основним протипоказанням до застосування вакцини PCV15 є

• Тяжка алергічна реакція (наприклад, анафілаксія) на будь-який компонент вакцини PCV15 або на дифтерійний анатоксин

Основним протипоказанням до застосування вакцини PCV20 є

• Тяжка алергічна реакція (наприклад, анафілаксія) на будь-який компонент вакцини PCV20 або на дифтерійний анатоксин

Основним протипоказанням до застосування вакцини PPSV23 є

• Тяжка алергічна реакція після попередньої дози вакцини або на компонент вакцини

Застереження щодо застосування будь-якої вакцини:

• Середньотяжке або тяжке гостре захворювання з лихоманкою або без неї (вакцинація відкладається до розрішення захворювання)

Дітям із функціональною або анатомічною аспленією кон'юговану менінгококову вакцину (MenACWY) та вакцину PCV13 не слід вводити під час одного візиту — інтервал між ними повинен становити ≥ 4 тижнів.

Звичайна доза кожної вакцини становить

• 0,5 мл в/м для вакцини PCV20

• 0,5 мл в/м для вакцини PCV15

• 0,5 мл в/м або підшкірно для вакцини PPSV23

Особи з безсимптомною або симптомною ВІЛ-інфекцією повинні пройти вакцинацію якомога швидше після встановлення діагнозу.

Дорослі віком від 19 до 64 років з найвищим ризиком розвитку пневмококової інфекції (наприклад, особи з функціональною або анатомічною аспленією, хронічною хворобою нирок або іншим імунодефіцитним станом, включаючи рак і застосування кортикостероїдів) повинні отримувати другу дозу вакцини PPSV23 через 5 років після введення першої дози PPSV23.

Усі люди повинні пройти вакцинацію вакциною PPSV23 у віці 65 років. Якщо люди отримали 1 або 2 дози вакцини PPSV23 до віку 65 років за будь-яким показанням та з моменту отримання попередньої дози PPSV23 минуло ≥ 5 років, їм слід ввести ще одну дозу вакцини у віці 65 років або пізніше. Другу дозу вводять через 5 років після першої (наприклад, у віці 69 років, якщо попередня доза була введена у віці 64 років). Пацієнти, яким вакцину PPSV23 введено у віці 65 років або старше, повинні отримати лише 1 дозу.

Якщо розглядається хіміотерапія раку або інша імуносупресивна терапія, інтервал між вакцинацією та початком імуносупресивної терапії повинен становити ≥ 2 тижнів. Люди не повинні вакцинуватися під час хіміотерапії або променевої терапії.

Графіки введення дітям наведені у ресурсі CDC: Вакцинація пневмококовою вакциною: короткий опис того, кому і коли проводити вакцинацію та CDC: графік імунізації дітей та підлітків в залежності від віку.

Побічні ефекти зазвичай легкі та включають лихоманку, дратівливість, сонливість, анорексію, блювання, місцевий біль та еритему.

Можуть бути корисними наведені нижче англомовні ресурси. Будь ласка, зверніть увагу, що ПОСІБНИК не несе відповідальності за зміст цих ресурсів.

1. Консультаційний комітет щодо практики імунізації (ACIP): Рекомендації ACIP стосовно вакцинації пневмококовою вакциною

2. ACIP: рекомендований графік імунізації дорослих, Сполучені Штати Америки, 2023 рік, включаючи зміни до графіку імунізації дорослих за 2024 рік

3. Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC): вакцинація пневмококовою вакциною: інформація для медичних працівників

4. Європейський центр з профілактики та контролю захворювань (ECDC): пневмококова хвороба: рекомендовані вакцинації, 2023 рік