Шини для надп’ятково-гомілкового суглоба — це жорсткі пристрої, які фіксуються до надп’ятково-гомілкового суглоба та використовуються для збереження стабільності надп’ятково-гомілкового суглоба.
Шини для надп’ятково-гомілкового суглоба зазвичай застосовують у разі травм, для яких іммобілізація корисна та не потрібне накладання гіпсу. Як альтернатива, якщо це можливо, використовують комерційно доступні черевики з іммобілізатором. На відміну від черевиків, більшість шин, що накладаються на задню поверхню надп’ятково-гомілкового суглоба, не призначені для того, щоб витримувати вагові навантаження, або для того, щоб їх знімали та знову одягали (наприклад, для купання).
Показання до накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Травми (наприклад, відкриті або нестабільні переломи, вивих), що потребують негайного оперативного втручання (для тимчасової іммобілізації)
Стабільні (наприклад, із мінімальним зміщенням) переломи дистального відділу великогомілкової та/або малогомілкової кісток (наприклад, переломи дистального відділу великогомілкової та/або малогомілкової кісток із мінімальним зміщенням)
Розтягнення зв’язок надп’ятково-гомілкового суглоба, коли варто уникати вагових навантажень
Вправлені вивихи надп’ятково-гомілкового суглоба
Окремі переломи стоп
Протипоказання до накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Абсолютні протипоказання
Немає
Відносні протипоказання
Травми (наприклад, певні легкі розтягнення), коли бажано відразу обмежувати діапазон рухів і/або вагові навантаження на суглоб
Травми, коли бажано накласти гіпс*
* Накладання задніх шин і гіпсових пов’язок мають певні спільні показання (див. також Огляд переломів). Навіть якщо накладання гіпсу є основним методом лікуванням, у разі деяких травм часто спочатку рекомендують шинування, поки не зменшиться набряк. Якщо дозволене вагове навантаження на ногу, а також якщо обов’язково потрібно іммобілізувати надп’ятково-гомілковий суглоб на період > 1–2 тижнів, то перевага в якості радикального методу лікування може надаватися накладанню гіпсу. І навпаки, коли не потрібна постійна іммобілізація (наприклад, дозволяється її знімати під час купання), можна віддавати перевагу черевикам з іммобілізатором.
Ускладнення накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Термічна травма (спричинена екзотермічною реакцією між гіпсом або скловолокном і водою)
Надмірний тиск, що спричиняє утворення виразок на шкірі та/або ішемічне ушкодження
Обладнання для накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Трикотажна підкладка (повинна мати достатній розмір, щоб покрити ділянку від головки малогомілкової кістки до головок плеснових кісток)
Рулонна підкладка (наприклад, бавовняний рулон) шириною 10 см (4 дюйми)
Гіпс або матеріал зі скловолокна для шинування*, шириною 10–15 см (4–6 дюймів) — досить широкий, щоб покрити задню поверхню ноги та кісточки, і досить довгий, щоб охопити ділянку від головки малогомілкової кістки до головок плеснових кісток
Еластичний бинт, зазвичай шириною 10 см (4 дюйми)
Вода кімнатної температури та відро або інша ємність
Нестерильні рукавички
* Скловолокно й гіпс зазвичай поставляють у вигляді одношарових рулонів, але є також комерційно доступні рулони готових шин, які мають кілька шарів скловолокна/гіпсу, а також підкладку.
Додаткові міркування щодо накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
У разі нестабільних травм надп’ятково-гомілкового суглоба поєднання фіксатора для надп’ятково-гомілкового суглоба (U-подібна шина) та шини для задньої поверхні надп’ятково-гомілкового суглоба може підвищити стабільність іммобілізації.
Шина на задню частину ноги, що використовується для іммобілізації розриву ахіллового сухожилля, повинна фіксувати надп’ятково-гомілковий суглоб у положенні еквінусу (підошовного згинання).
Перед застосуванням шини-іммобілізатора колінного суглоба всі відкриті рани слід належно пролікувати та покрити.
Відповідна анатомія для накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Шина повинна охоплювати більшу частину гомілки та доходити до головок плеснових кісток.
Кістки надп’ятково-гомілкового суглоба та стопи
Розташування пацієнта для накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Пацієнт повинен лежати на животі із зігнутим коліном або сидіти так, щоб його гомілка звисала з краю ліжка.
Тримайте надп’ятково-гомілковий суглоб у зігнутому положенні під кутом 90°.
Покроковий опис процедури накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Одягніть нестерильні рукавички.
Забезпечте пацієнту належне знеболювання.
Накладіть трикотажну тканину так, щоб вона покрила ділянку від голівки малогомілкової кістки до середини стопи, далі головок плеснових кісток.
Обгорніть підкладкою поверхню від головок плеснових кісток до гомілки, проксимальніше головки малогомілкової кістки, трохи виходячи за ділянку, яку охоплює матеріал шини. Кожен тур підкладки повинен перекривати попередній на половину ширини, і періодично слід розривати підкладку по всій її ширині, щоб зменшити ризик стискання тканин.
За потреби розгладьте підкладку.
Викладіть відрізок матеріалу шини, що відповідає відстані від задньої поверхні гомілки трохи нижче головки малогомілкової кістки до підошовної поверхні стопи в проекції головок плеснових кісток: вона повинна бути трохи коротшою, ніж ділянка, що покриває підкладка.
Розгорніть додатковий матеріал шини, складаючи його вперед і назад уздовж початкової довжини, доки не вийде 8–10 шарів (у разі використання одношарових рулонів).
Альтернативно, при використанні готового перев'язочного матеріалу, що постачається разом із шиною, відріжте шматок необхідної довжини (як зазначено вище).
Занурте матеріал шини в теплу воду.
Витисніть надлишок води з матеріалу шини (не викручуйте гіпсову пов’язку).
Покладіть матеріал шини на задню частину ноги від головки малогомілкової кістки до головок плеснових кісток.
Розгладьте матеріал шини, використовуючи долоні, а не кінчики пальців, щоб повторити контури гомілки та надп’ятково-гомілкового суглоба, а також заповнити порожнечі в матеріалі.
Обгорніть еластичний бинт поверх шини, починаючи з дистального краю та рухаючись проксимально, перекриваючи кожен попередній оборот на половину ширини еластичного бинта.
Підкладіть додаткову трикотажну та бавовняну підкладку по краях матеріалу шини.
Утримуйте надп’ятково-гомілковий суглоб зігнутим на 90°, доки матеріал шини не затвердіє.
Після того, як шина накладена та затверділа, перевірте нервово-судинний статус (тобто, наповнення капілярів, дистальну чутливість, згинання та розгинання пальців) в дистальній частині кінцівки.
Після процедури накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Забезпечте пацієнта милицями та навчіть його ними користуватися.
Порекомендуйте пацієнтові зберігати шину сухою.
Призначте або порекомендуйте відповідне подальше спостереження.
Попросіть пацієнта піднімати травмовану кінцівку вище, ніж рівень серця, в положенні сидячи або в спокої.
Порекомендуйте пацієнтові звернутися по медичну допомогу, якщо в домашніх умовах біль погано контролюється пероральними лікарськими препаратами.
Попередження та поширені помилки при накладанні задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
Доки шина не затверділа, переконайтеся, що надп’ятково-гомілковий суглоб не розслаблений і все ще зігнутий на 90°.
Переконайтеся, що підкладка й еластичні бинти не прилягають надто щільно.
Уникайте нерівних контурів і потенційних місць стискання, використовуючи для розгладження матеріалу шини долоні, а не кінчики пальців.
Поради та підказки щодо накладання задньої шини на надп'ятково-гомілковий суглоб
При застосуванні гіпсових шин, у теплій воді гіпс застигає швидше, тому в разі нестачі досвіду накладання шин використовуйте прохолоднішу воду, щоб збільшити час роботи.
Оскільки екзотермічна реакція між скловолокном і водою виробляє більше тепла, ніж реакція між гіпсом і водою, для скловолокна краще використовувати теплувату воду.
Підтримуйте надп’ятково-гомілковий суглоб під кутом 90°, нога може впиратися в живіт виконавця, якщо пацієнт лежить.
