Струс головного мозку, пов’язаний зі спортивною діяльністю

Найочевиднішим порушенням функціонування головного мозку після його струсу є:

• втрата свідомості;

Однак багато пацієнтів не втрачають свідомість, а натомість мають такі симптоми й ознаки:

• сплутаність свідомості: з’являється загальмованість та тимчасова втрата свідомості, невпевненість у визначенні противника або нарахуванні балів, сповільнені відповіді;

• втрата пам’яті: не знає гри чи завдання, не пам’ятає події до травми (ретроградна амнезія) чи після неї (антероградна амнезія);

• порушення зору: двоїння в очах або світлочутливість;

• запаморочення, незграбні рухи, порушення рівноваги;

• Головний біль

• нудота та блювання;

• Тинітус

• втрата запаху або смаку.

Симптоми після струсу — це симптоми, які можуть спостерігатися протягом декількох днів або тижнів після струсу головного мозку; до таких симптомів належать:

• хронічний головний біль;

• порушення короткочасної пам’яті;

• Труднощі з концентрацією уваги

• Втомлюваність

• Труднощі зі сном

• зміни особистості (наприклад, дратівливість, перепади настрою);

• чутливість до світла та шуму.

Симптоми після струсу зазвичай минають через декілька тижнів або декілька місяців.

• Клінічна оцінка

• Іноді потрібна нейровізуалізація для виключення серйозніших травм

Спортсменів із ймовірним струсом головного мозку повинен обстежити лікар-клініцист, який має досвід оцінювання та лікування пацієнтів зі струсом головного мозку. Іноді такі лікарі-клініцисти працюють у місцях проведення спортивних заходів найвищого рівня; в іншому разі судді на боковій лінії повинні пройти відповідну підготовку з розпізнавання симптомів струсу головного мозку та протоколів направлення пацієнтів для подальшого обстеження.

Діагностичні інструменти, такі як стандартизоване оцінювання струсу головного мозку (SAC), або його наступні версії (інструмент для оцінювання струсу головного мозку, отриманого під час занять спортом, версія 2 [SCAT2], SCAT3 або поточна версія [SCAT5], які доступні безкоштовно онлайн та які можна завантажити на портативні пристрої) можуть допомогти тренерському складу, тренерам та недосвідченим медичним працівникам проводити скринінг спортсменів на місці травмування. Центри CDC мають інструменти й інформацію для підготовки всіх, хто повинен вміти розпізнавати, реагувати та намагатися запобігти виникненню струсу головного мозку й інших серйозних ушкоджень головного мозку (програми CDC «Увага: голови!» ["Heads Up"]).

Нейровізуалізація не є доцільною для діагностування струсу головного мозку, але виконується, якщо є підозра на серйозніше ушкодження головного мозку (наприклад, гематома, забій). КТ необхідно проводити зазвичай тоді, коли в пацієнтів спостерігається будь-який із таких симптомів:

• втрата свідомості;

• бал за шкалою ком Глазго (ШКГ) < 15 (див. таблицю Шкала ком Глазго);

• вогнищеві неврологічні симптоми;

• стійкі зміни психічного стану;

• інші ознаки погіршення стану.

Формальний нейрокогнітивний тест, ймовірно, може виявити відхилення від норми в пацієнтів із симптомами, але зазвичай не проводиться, за винятком випадків, коли симптоми після струсу тривають довше, ніж очікувалося, або в пацієнта наявні тяжкі когнітивні розлади. Однак деякі програми для спортсменів передбачають проведення нейрокогнітивних тестів на вихідному рівні для всіх учасників змагань із повторним їх виконанням у разі потреби після струсу головного мозку, щоб можна було виявити навіть незначні відхилення від норми та відкласти участь спортсменів у змаганнях на період, доки особа не повернеться до свого вихідного рівня. Один із найчастіших тестів — це комерційний комп’ютерний інструмент під назвою ImPACT.

Клінічний калькулятор

Шкала коми Глазго

• Усунення від змагань або спортивної діяльності

• Відпочинок

• Ацетамінофен для лікування головного болю

• Поетапне збільшення навантаження до повного відновлення спортивної діяльності

Пацієнти, в яких спостерігалися будь-які симптоми або ознаки струсу головного мозку, не повинні повертатися до змагань того самого дня, натомість таким спортсменам рекомендується відпочивати. Під час відновлення на ранніх етапах слід уникати навчальної та трудової діяльності, управління автомобілем, вживання алкоголю та надмірної стимуляції головного мозку (наприклад, робота з комп’ютером, перегляд телебачення, відеоігри), а також фізичного навантаження, щоб запобігти тривалому збереженню або загостренню симптомів (1).

Було встановлено, що жоден лікарський засіб не здатен покращити процес відновлення після струсу головного мозку, однак можна лікувати специфічні симптоми за допомогою відповідних лікарських засобів (наприклад, найкраще ацетамінофен, або інші нестероїдні протизапальні препарати [НПЗП] у разі головного болю).

Членам сім’ї рекомендується спостерігати за станом пацієнта, і в разі погіршення стану потерпілого слід доставити до лікарні. До ознак погіршення стану належать:

• пригнічення свідомості;

• вогнищева неврологічна симптоматика (наприклад, геміпарез).

• посилення головного болю;

• Блювання

• погіршення когнітивних функцій (наприклад, сплутаність свідомості, невпізнання людей, ненормальна поведінка);

• Судомні напади

Пацієнти повністю одужують, хоча симптоми після струсу можуть зберігатися до декількох місяців.

Хронічна травматична енцефалопатія спричиняє прогресування порушення функціонування головного мозку, що зазвичай призводить до смерті протягом 10–15 років після початкових проявів.