Підвивих голівки променевої кістки, поширений серед дітей віком від 2 до 3 років, спричинений тягненням за передпліччя і зазвичай проявляється неможливістю рухати ліктем (псевдопараліч).
У дорослих голівка променевої кістки ширша за шийку променевої кістки; отже, голівка кістки не може пройти крізь зв'язки, які щільно оточують шийку променевої кістки, тому вона не так легко піддається підвивиху. Однак у дітей віком від 2 до 3 років голівка променевої кістки не ширша за її шийку і може легко просковзнути через ці зв’язки (підвивих голівки променевої кістки).
Підвивих відбувається в результаті тягнення за передпліччя, коли особа, що доглядає за дитиною, тягне її вперед або підхоплює дитину за зап'ястя під час падіння.
(Див. Загальні відомості про вивихи).
Цінні поради та підводні камені
|
Симптоми та ознаки підвивиху голівки променевої кістки
Симптоми підвивиху голівки променевої кістки можуть включати біль та болючість. Більшість малих дітей не можуть описати свої симптоми і просто висловлюють небажання рухати ураженою рукою. Голівка променевої кістки може бути лише незначно болючою.
Діагностування підвивиху голівки променевої кістки
Зазвичай лише збір анамнезу та фізикальне обстеження
Зазвичай після тягової та ротаційної травми (наприклад, скручування руки під час обертання з братом або сестрою) дитина захищає уражену руку та не бажає нею рухати. Рентгенівські обстеження зазвичай не показують змін і, на думку деяких експертів, вважаються непотрібними, якщо в пацієнта є чітко виражене пошкодження внаслідок тягнення в анамнезі, за винятком випадків, коли є клінічна підозра на альтернативний діагноз (1).
Використання маневру для вправляння може бути діагностичним та терапевтичним.
Довідковий матеріал щодо діагностики
1. Eismann EA, Cosco ED, Wall EJ: Absence of radiographic abnormalities in nursemaid's elbows. J Pediatr Orthop 34 (4):426–431, 2014. doi: 10.1097/BPO.0000000000000126
Лікування підвивихів голівки променевої кістки
Вправлення
Вправлення може бути виконане з використанням:
методики «супінація-згинання»;
гіперпронація.
Жодна методика не вимагає седації або знеболювання; дитина відчуває незначний біль лише протягом декількох секунд. Гіперпронація має більший показник успіху з першої спроби (1). (Для отримання детальних інструкцій див. також розділ «Як вправити підвивих голівки променевої кістки».)
При застосуванні методики «супінація-згинання» рука повністю випрямляється у ліктьовому суглобі, супінується, а потім згинається. Ледь помітне клацання або хруск часто виявляють при пальпації, після відновлення нормального положення голівки променевої кістки.
При гіперпронації лікар підтримує руку дитини в лікті і помірно тисне пальцем на голівку променевої кістки. Потім лікар утримує іншою рукою дистальну частину передпліччя та виконує гіперпронацію передпліччя. Після вправляння можна відчути клацання голівки променевої кістки.
Діти зазвичай починають рухати ліктем приблизно через 10-20 хвилин. Якщо вони рухають ліктем, рентгенівське обстеження та іммобілізація не потрібні. Якщо вони не рухають ліктем або не використовують лікоть, слід спробувати ще одне вправлення.
Якщо біль або дисфункція тривають > 24 годин, слід підозрювати неповне вправляння або прихований перелом. Підвивих голівки променевої кістки виникає повторно у 27-46% дітей (2, 3).
Довідкові матеріали щодо лікування
1. Bek D, Yildiz C, Köse O, et al: Pronation versus supination maneuvers for the reduction of 'pulled elbow': A randomized clinical trial. Eur J Emerg Med 16 (3):135–138, 2009. doi: 10.1097/MEJ.0b013e32831d796a
2. Schunk JE. Radial head subluxation: epidemiology and treatment of 87 episodes. Ann Emerg Med. 1990;19(9):1019-1023. doi:10.1016/s0196-0644(05)82567-3
3. Kimura M, Taketani T, Kurozawa Y. Parental questionnaire study showed that annular ligament displacement was common in three-year-old children and almost a half had reoccurring episodes. Acta Paediatr. 2018;107(11):1983-1985. doi:10.1111/apa.14422
Ключові моменти
Підвивих голівки променевої кістки, поширений серед дітей молодшого віку, може виникати, коли особа, яка доглядає за дитиною, тягне дитину, яка неохоче рухається, вперед або ловить дитину за зап'ястя під час падіння.
Більшість пацієнтів не можуть описати свої симптоми; єдиною ознакою травми може бути небажання рухати ураженою рукою.
Діагноз ставлять на основі анамнезу, якщо немає підозри на альтернативний діагноз.
Лікування шляхом вправляння суглоба (за допомогою методики «супінація-згинання» або гіперпронація); при відновленні нормального положення головки променевої кістки чути ледь помітне клацання або хруст.
