Переломи ключиці

ЗаDanielle Campagne, MD, University of California, San Francisco
ПереглянутоDiane M. Birnbaumer, MD, David Geffen School of Medicine at UCLA
Переглянуто/перевірено Змінено бер. 2025
v13386688_uk

Переломи кісток ключиці є одними з найпоширеніших переломів, особливо серед дітей. Діагноз встановлюється за допомогою рентгенографії. Більшість типів таких переломів лікують шляхом накладання підтримувальної пов'язки.

(Див. також «Огляд переломів».)

Етіологія переломів ключиці

Переломи ключиці зазвичай виникають у результаті падіння на бік на плече або, що трапляється рідше, у результаті прямого удару.

Класифікація

Традиційно лікування ґрунтувалося на основі наступної класифікації.

Переломи класу А включають переломи кісток в середній третині та становлять близько 80% від усіх переломів ключиці. Проксимальний фрагмент часто зміщається вгору, оскільки його тягне за собою груднинно-ключично-соскоподібний м'яз. Підключичні судини ушкоджуються рідко.

Переломи класу B включають переломи кісток в дистальній третині, які становлять близько 15% від усіх переломів ключиці. Зазвичай вони виникають внаслідок прямого удару. Виокремлюють 3 підтипи таких переломів:

  • Тип І: Позасуглобовий та без зміщення; зазвичай функція клювоподібно-ключичної зв'язки (сильна і структурно важлива зв’язка) збережена.

  • Тип II: Позасуглобовий та без зміщення; зазвичай супроводжується розривом клювоподібно-ключичної зв'язки, при цьому проксимальний фрагмент зазвичай зміщений вгору, оскільки його тягне за собою груднинно-ключично-соскоподібний м'яз.

  • Тип III: Перелом, що зачіпає внутрішньосуглобову поверхню акроміально-ключичного суглоба, підвищуючи тим самим ризик розвитку остеоартриту (див. рисунок Переломи ключиці класу В).

Переломи класу С включають переломи кісток в проксимальній третині, які становлять близько 5% від усіх переломів ключиці. Ці переломи зазвичай виникають внаслідок значного силового впливу, і тому вони можуть супроводжуватися травмами органів грудної клітки або пошкодженням грудино-ключичного суглоба.

Переломи ключиці класу B

Симптоми та ознаки переломів ключиці

Ділянка над переломом болюча, і пацієнти можуть відчувати рух фрагментів перелому та нестабільність. Деякі пацієнти скаржаться на біль у плечі. Відведення руки викликає біль.

Переломи класу А та позасуглобові переломи класу В зазвичай викликають видиме зміщення кісток, яке пальпується. При значному зміщенні переломи можуть значно розтягувати шкіру.

Діагностика переломів ключиці

  • Рентгенограми

Фізикальне обстеження часто є діагностичним, але зазвичай виконується рентгенографія в передньо-задній проекції, а іноді включається апікальна лордотична проекція або рентгенографія під кутом 45° вгору. Однак деякі переломи класу C та внутрішньосуглобові переломи класу B потребують інших візуалізаційних методів досліджень (наприклад, КТ).

Лікування переломів ключиці

  • Підтримувальна пов'язка

  • У разі розриву клювоподібно-ключичної зв'язки, зазвичай необхідно проведення хірургічного втручання

Багато переломів супроводжуються мінімальним зміщенням, і їх можна лікувати за допомогою накладання підтримувальної пов'язки для зручності на термін 4-6 тижнів. Накладання хрестоподібної пов'язки не рекомендується — було показано, що клінічні результати не є кращими, ніж при використанні звичайної косинкової пов'язки (1), при цьому проста косинкова пов'язка часто є більш зручною.

Зазвичай репозиція не вимагається, навіть у випадках переломів зі значними кутовими деформаціями.

Однак, якщо шкіра суттєво натягнута (зазвичай це переломи класу А), може знадобитися негайна консультація лікаря-ортопеда. Зазвичай такі переломи все ще успішно лікуються за допомогою консинкової пов'язки, але іноді може знадобитися відкрита репозиція з внутрішньою фіксацією (ORIF), якщо закрита репозиція не зменшує натяг шкіри. При значному натягу шкіри кістка може проколювати шкіру, викликаючи відкритий перелом.

При переломах II типу класу В розрив клювоподібно-ключичної зв’язки зазвичай потребує хірургічного втручання з боку хірурга-ортопеда. Наприклад, якщо у пацієнта спостерігається дистальний перелом ключиці з вираженим зміщенням проксимального фрагмента, його слід направити до хірурга-ортопеда для проведення хірургічного відновлення клювоподібно-ключичної зв’язки.

У випадку переломів типу III класу В рання мобілізація може допомогти зменшити ризик розвитку остеоартриту.

Цінні поради та підводні камені

  • Якщо у пацієнта спостерігається дистальний перелом ключиці з вираженим зміщенням проксимального фрагмента, його слід направити до хірурга-ортопеда для проведення хірургічного відновлення клювоподібно-ключичної зв’язки.

Переломи класу C зі зміщенням потребують проведення репозиції хірургом-ортопедом.

Довідковий матеріал щодо лікування

  1. 1. Culver A, Messick B, Burroughs K. Is a figure of eight bandage better than a simple sling for midshaft clavicle fractures in adults? Evidence-Based Practice 24(9): 41–42. doi: 10.1097/EBP.0000000000001213

Ключові моменти

  • Більшість переломів ключиці діагностують на основі клінічних даних.

  • Більшість переломів ключиць лікують шляхом накладання підтримувальної пов'язки.

  • Допомога хірурга-ортопеда може знадобитися в разі необхідності проведення репозиції переломів класу С і, як правило, задля хірургічної репозиції переломів типу II класу В.