Переломи скроневої кістки можливі після тупої травми голови тяжкого ступеня й іноді уражають структури вуха, що причиняє втрату слуху, запаморочення, порушення рівноваги або параліч лицевого нерва.
На переломи скроневої кістки вказують
симптом Баттла (завушний екхімоз)
Кровотеча з вуха
Кровотеча може походити із середнього вуха (гемотимпанум), коли кров витікає через розірвану барабанну перетинку, або з лінії перелому в слуховому каналі. При гемотимпанумі барабанна перетинка забарвлюється в темно-синій колір. Витікання спинномозкової рідини з вуха свідчить про наявність сполучення між середнім вухом та субарахноїдальним простором.
Переломи скроневої кістки класифікуються згідно з їхньою орієнтацією відносно довгої осі кам’янистої частини скроневої кістки. Поздовжні переломи становлять 70–90 % усіх переломів скроневої кістки, а поперечні переломи — від 10 до 30 %. Деякі переломи можуть мати характерні ознаки обох пошкоджень.
Поздовжні переломи можуть проходити через середнє вухо та спричиняти розрив барабанної перетинки; у 20 % випадків вони зумовлюють параліч лицевого нерва та можуть стати причиною втрати слуху (зазвичай кондуктивної).
Поперечні переломи перетинають лицевий канал скроневої кістки та слухову капсулу, спричиняючи параліч лицевого нерва приблизно в 40 % пацієнтів; іноді спостерігається втрата слуху (зазвичай нейросенсорна) та порушення функцій вестибулярного апарату (наприклад, запаморочення, порушення рівноваги).
Зрідка в разі перелому скроневої кістки відзначаються нестійка нейросенсорна втрата слуху та порушення функцій вестибулярного апарату, що можуть бути зумовлені перилімфатичною фістулою. Повний параліч лицевого нерва, що виникає одразу, може вказувати на сильне пошкодження або стиснення лицевого нерва, тоді як відстрочений розвиток повного паралічу лицевого нерва зазвичай свідчить про набряк у межах неушкодженого нерва.
© Springer Science+Business Media
Діагностика переломів скроневої кістки
КТ
Дослідження гостроти слуху та функції лицевого нерва
При підозрі на перелом скроневої кістки рекомендовано екстрене виконання КТ голови з особливою увагою до зони скроневої кістки. У рамках фізикального обстеження пацієнтам у свідомості можна виконати тести Вебера та Рінне з камертоном, що допоможуть відрізнити кондуктивну втрату слуху від нейросенсорної. Проте всім пацієнтам із переломами скроневої кістки необхідно виконувати формальну аудіометрію. За наявності паралічу лицевого нерва необхідно проводити електрофізіологічне оцінювання лицевого нерва.
Лікування переломів скроневої кістки
Лікування травми лицевого нерва, втрати слуху, порушення функцій вестибулярного апарату та витікання спинномозкової рідини (СМР)
Лікування спрямоване на усунення паралічу лицевого нерва, втрати слуху, порушення функцій вестибулярного апарату та витікання СМР. Якщо параліч лицевого нерва з втратою електричної провідності виникає безпосередньо після травми, може бути доцільною хірургічна ревізія. Відстрочений або неповний параліч лицевого нерва майже завжди піддається консервативному лікуванню, що передбачає призначення кортикостероїдів із поступовим зменшенням їхньої дози.
Кондуктивна втрата слуху потребує відновлення ланцюжка слухових кісточок, яке проводиться в період від кількох тижнів до кількох місяців після травми. Зазвичай досягаються добрі результати. Коли відбувається нейросенсорна втрата слуху, вона переважно залишається назавжди, і немає ні медикаментозних, ні хірургічних методів її лікування для покращення слуху. Однак у поодиноких випадках нестійкої нейросенсорної втрати слуху може бути показана діагностична тимпанотомія для виявлення перилімфатичної фістули.
Коли причиною порушення функцій вестибулярного апарату є перилімфатична фістула, пластика може зменшити ступінь тяжкості та частоту нападів запаморочення. Коли порушення функцій обумовлене ушкодженням присінкового нерва або присінкового лабіринту, кілька хірургічних втручань можуть покращити стан. Зменшити симптоми допоможе призначення бензодіазепінів. Триваліше поліпшення може забезпечити реабілітація вестибулярного апарату.
Пацієнти з переломом скроневої кістки та витіканням СМР з вуха підлягають госпіталізації через ризик розвитку менінгіту. Витікання зазвичай припиняється спонтанно протягом декількох днів, хоча деколи може бути потрібний люмбальний дренаж або хірургічне ушивання дефекту. Слуховий канал не зрошується та не обробляється. У деяких установах профілактично призначають антибіотики.
Ключові моменти
Перелом скроневої кістки може призвести до кровотечі з вуха, накопичення крові позаду барабанної перетинки, втрати слуху, порушення функцій вестибулярного апарату та/або до паралічу лицевого нерва.
Проводять КТ з увагою до зони скроневої кістки, направляють пацієнтів на аудіометрію та в разі підозри на параліч лицевого нерва, виконують електрофізіологічне оцінювання лицевого нерва.
Призначають лікування травми лицевого нерва, втрати слуху, порушення функцій вестибулярного апарату та витікання спинномозкової рідини.
