Лікування гострої променевої хвороби (ГПХ)

Гемопоетична система

Г-КСФ (гранулоцитарний колонієстимулюючий фактор) або ГМ-КСФ (гранулоцитарно-макрофагальний колонієстимулюючий фактор), якщо абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) становить < 0,5 × 10⁹ клітин/л (↑)

Еритропоетини у пацієнтів з тривалою анемією (↓)

Гемопоетичні стовбурові клітини після 2–3-тижневого лікування цитокінами з метою індукування відновлення після аплазії кісткового мозку за відсутності недостатності негемопоетичних органів (↓)

Шлунково-кишковий

Фторхінолон або подібний антибіотик через 2–4 дні після опромінення (↓)

Дезінфекція кишечника та парентеральні антибіотики за наявності показань (↓)

З метою профілактики антагоніст серотонінових рецепторів при підозрі на опромінення в дозі > 2 Гр (↓)

Лоперамід за необхідності для контролю діареї (↓)

Шкірний

Кортикостероїди II–III класу для місцевого застосування, антибіотики для місцевого застосування та антигістамінні препарати для місцевого застосування, які наносяться на променеві опіки, виразки або пухирі (↑)

Системні кортикостероїди при променевих опіках, виразках або некрозі за відсутності конкретних показань до застосування системних кортикостероїдів (сильні докази проти застосування методики)

Хірургічне висічення виразок або обмежених ділянок некрозу, які супроводжуються неконтрольованим болем, із наступною трансплантацією шкіри (↑)

Нейроваскулярний

Підтримуюче лікування антагоністами серотонінових рецепторів, манітолом, фуросемідом та анальгетиками (↑)

Реанімація

Замісна терапія рідинами та електролітами, а також седативні засоби у пацієнтів зі значними опіками, гіповолемією та/або шоком (↑)

Штучна вентиляція зі стратегією захисту легень у пацієнтів з гострою дихальною недостатністю (↑)

Селективна деконтамінація ротоглотки або селективна деконтамінація травного тракту (↓)

Підтримка середнього рівня глюкози в крові від 140 до 180 мг/дл (7,8–10 ммоль/л) у більшості пацієнтів, що потребують інтенсивної терапії (↓)

Блокатор H2-рецепторів або інгібітор протонної помпи (↓)