Гемоторакс — це накопичення крові в плевральному просторі.
(Див. також Загальні відомості про травму грудної клітки).
Звичайна причина гемотораксу — це розрив легені, міжреберної судини або внутрішньої грудної артерії. Він може виникати внаслідок проникаючої або тупої травми. Гемоторакс часто супроводжується пневмотораксом (гемопневмоторакс).
Об'єм кровотечі коливається від мінімального до масивного. Масивний гемоторакс найчастіше визначається як швидке накопичення ≥ 1000 мл крові. Поширеним явищем є шок.
© Springer Science+Business Media
Пацієнти з масивним об'ємом крововиливу часто мають задишку, а також зниження дихальних шумів та притуплення перкуторного звуку (їх часто важко оцінити під час початкової оцінки пацієнтів із множинними травмами). У пацієнтів з менш масивними гемотораксами зміни можуть бути непомітними.
Діагностика гемоторакса
Рентгенографія органів грудної клітки
Іноді обстеження E-FAST (розширене цілеспрямоване ультразвукове дослідження при травмі)
Гемоторакс підозрюється на підставі симптомів і змін, виявлених під час фізикального обстеження. Діагноз зазвичай підтверджується рентгенологічним дослідженням органів грудної клітки та іноді обстеженням E-FAST або КТ.
Лікування гемотораксу
За необхідності інтенсивна терапія рідинами
Зазвичай зондова торакостомія
Іноді торакотомія
Пацієнтам з ознаками гіповолемії (як-от тахікардія, гіпотензія) в/в вводять кристалоїди та іноді виконують переливання крові (див. Внутрішньовенна інфузійна терапія).
Якщо об'єм крові є достатнім для того, щоб його можна було побачити при рентгенологічному дослідженні органів грудної клітки (зазвичай для цього необхідно приблизно 500 мл), або якщо присутній пневмоторакс, у п'ятий або шостий міжреберний простір по середній пахвовій лінії вставляється зонд великого калібру (наприклад, 28–38 Fr). Зондовий дренаж покращує вентиляцію, знижує ризик утворення згорнутого гемотораксу (який може призвести до емпієми або фібротораксу), а також полегшує оцінку поточної крововтрати та цілісності діафрагми. Кров, зібрана за допомогою зондової торакостомії, може переливатися пацієнту назад, зменшуючи потребу в кристалоїдах та екзогенній крові.
Невідкладна торакотомія показана в будь-якій з наступних ситуацій:
Об'єм початкової кровотечі становить > 1500 мл.
Об'єм кровотечі становить > 200 мл/годину протягом > 2–4 годин і є причиною порушення дихання або гемодинаміки, або необхідності повторного переливання крові.
