Переломи зони росту (пластинки росту) у дітей

ЗаDanielle Campagne, MD, University of California, San Francisco
Переглянуто/перевірено груд. 2022

У дітей часто трапляються переломи відкритих пластинок росту. Діагноз встановлюють за допомогою звичайної рентгенографії. Лікування полягає в закритій репозиції та іммобілізації або у відкритій репозиції шляхом внутрішньої фіксації (ORIF).

(Див. також «Огляд переломів».)

Кістка росте в довжину за рахунок епіфізарної пластинки (пластинки росту), яка проксимально обмежена метафізом і дистально епіфізом (див. рисунок Класифікація переломів епіфізарної пластинки [пластинки росту] за Салтером-Гаррісом). Вік, при якому пластинка росту закривається і ріст кісткової тканини зупиняється, залежить від типу кістки, однак пластинка росту закривається в усіх кістках у віці до 20 років (див. рисунок Епіфізарні пластини [пластинки росту]).

Перед закриттям пластинка росту є найбільш уразливою частиною кістки, а тому часто травмується при прикладенні силового зусилля. Переломи пластинки росту можуть проникати в метафіз та/або епіфіз; різні їх типи класифікують за системою Салтера-Харріса. Ризик погіршення росту збільшується пропорційно прогресуванню перелому від І до V типу. В англійській мові існує мнемонічне скорочення SALTR для кращого запам’ятовування типів:

  • Тип І за Салтером: S = Straight (прямий) (лінія перелому проходить прямо через пластинку росту)

  • Тип ІІ за Салтером: A = Above (вище) (лінія перелому простягається вище або розташовується в стороні від пластинки росту)

  • Тип ІІІ за Салтером: L = Lower (нижче) (лінія перелому проходить нижче пластинки росту)

  • Тип IV за Салтером: T = Through (крізь) (лінія перелому проходить крізь метафіз, пластинку росту та епіфіз)

  • Тип V за Салтером: R = Rammed (зруйновано) (пластинка росту зруйнована)

Діти з травмами епіфізу, а також з травмами пластинки росту (типи III та IV по Салтеру) або з компресією пластинки росту (тип V по Салтеру) зазвичай мають гірший прогноз.

Класифікація переломів епіфізарної пластинки (пластинки росту) за Салтером-Гаррісом

Типи переломів від I до IV типів називають фізарними; пластинка росту відокремлена від метафізу. Найбільш поширеним є II тип, а тип V є найменш поширеним.

Епіфізарні пластини (пластинки росту)

Перша цифра вказує на вік, коли на рентгенограмі вперше з’являється окостеніння; число в дужках вказує на вік, у якому відбувається об'єднання зон росту кісток.

Діагностика фізарних переломів у дітей

  • Рентгенографія

Переломи пластинки росту у дітей підозрюють при болючості та набряку, що знаходяться над пластинкою росту, або у дітей, які не можуть рухатися або нести вагу ураженою кінцівкою.

Звичайне рентгенологічне обстеження вважають діагностичним методом вибору. Якщо результати обстеження неоднозначні, може бути корисним порівняльне рентгенологічне обстеження, отримане з протилежної сторони тіла. Незважаючи на використання порівняльних зображень, рентгенограми можуть бути в межах норми для типів I та V за Салтером. Якщо рентгенограма є в межах норми, але є підозра на перелом пластинки росту, діагноз перелому не виключають, накладають шину або гіпсову пов'язку, і пацієнта повторно оглядають через кілька днів. Тривалий біль і болючість при пальпації свідчать про перелом пластинки росту.

Лікування фізарних переломів у дітей

  • Закрита репозиція (в разі необхідності) та іммобілізація або відкрита репозиція з внутрішньою фіксацією (ORIF) в залежно від особливостей перелому

В залежності від особливостей перелому, для переломів типів I і II зазвичай достатньо закритої репозиції; для типів III і IV часто необхідне лікування за концепцією ORIF.

Пацієнтів із травмами типу V слід направляти до дитячого ортопеда, оскільки такі травми майже завжди призводять до аномалій росту.

Ключові моменти

  • Оскільки пластинка росту більш вразлива у дітей, вона часто травмується першою у порівнянні з іншими стабілізуючими структурами (наприклад, основними крупними зв’язками).

  • Прогноз у дітей при переломах III, IV та V за Салтером є менш сприятливим у порівнянні з переломами I та II типів.

  • В разі підозри на перелом, який не візуалізується на звичайній рентгенограмі, розгляньте можливість порівняння результатів рентгенологічного обстеження з неушкодженою стороною тіла.

  • При переломах типів III та IV часто вимагається застосування схеми ORIF.