У дітей часто трапляються переломи відкритих пластинок росту. Діагноз встановлюється за допомогою рентгенографії. Лікування полягає в закритій репозиції та іммобілізації або у відкритій репозиції шляхом внутрішньої фіксації (ORIF).
(Див. також «Огляд переломів».)
Кістка росте в довжину за рахунок епіфізарної пластинки (пластинки росту), яка проксимально обмежена метафізом і дистально епіфізом (див. рисунок ). Вік, при якому пластинка росту закривається і ріст кісткової тканини зупиняється, залежить від типу кістки, однак пластинка росту закривається в усіх кістках у віці до 20 років (див. рисунок ).
Перед закриттям пластинка росту є найбільш уразливою частиною кістки, а тому часто травмується при прикладенні силового зусилля. Переломи пластинки росту можуть проникати в метафіз та/або епіфіз; різні їх типи класифікують за системою . Ризик погіршення росту збільшується пропорційно прогресуванню перелому від І до V типу. В англійській мові існує мнемонічне скорочення SALTR для кращого запам’ятовування типів:
Тип І: S = Straight (прямий) (лінія перелому проходить прямо через пластинку росту)
Тип II: A = Above (вище) (лінія перелому простягається вище або розташовується в стороні від пластинки росту)
Тип III: L = Lower (нижче) (лінія перелому проходить нижче пластинки росту)
Тип IV: T = Through (крізь) (лінія перелому проходить крізь метафіз, пластинку росту та епіфіз)
Тип V: R = Rammed (зруйновано) (пластинка росту зруйнована)
Діти з травмами епіфізу, а також з травмами пластинки росту (типи III та IV за Салтером-Гаррісом) або з компресією пластинки росту (тип V за Салтером-Гаррісом) зазвичай мають гірший прогноз.
Класифікація переломів епіфізарної пластинки (пластинки росту) за Салтером-Гаррісом
Типи переломів від I до IV типів називають фізарними; пластинка росту відокремлена від метафізу. Найбільш поширеним є II тип, а тип V є найменш поширеним. |
Епіфізарні пластинки (пластинки росту)
Перша цифра вказує на вік, коли на рентгенограмі вперше з’являється окостеніння; число в дужках вказує на вік, у якому відбувається об'єднання зон росту кісток. |
Діагностика фізарних переломів у дітей
Рентгенограми
Переломи пластинки росту у дітей підозрюють при болючості та набряку, що знаходяться над пластинкою росту, або у дітей, які не можуть рухатися або нести вагу ураженою кінцівкою.
Рентгенографія — це діагностичне дослідження вибору. Якщо результати сумнівні, може бути корисним порівняння контралатеральних рентгенограм. Незважаючи на використання порівняльних зображень, рентгенограми можуть бути в межах норми для типів I та V за Салтером-Гаррісом. Якщо рентгенограма в межах норми, але є підозра на перелом пластинки росту, вважають, що у пацієнта має місце перелом. Накладають шину або гіпсову пов'язку, і пацієнта повторно оглядають через кілька днів. Тривалий біль і болючість при пальпації свідчать про перелом пластинки росту.
Лікування фізарних переломів у дітей
Закрита репозиція (в разі необхідності) та іммобілізація або відкрита репозиція з внутрішньою фіксацією (ORIF) в залежно від особливостей перелому
В залежності від особливостей перелому, при переломах типів I і II зазвичай достатньо закритої репозиції. При типах III і IV за Салтером-Гаррісом часто необхідне лікування за методикою ORIF.
Пацієнтів із травмами типу V слід направляти до дитячого ортопеда, оскільки такі травми майже завжди призводять до аномалій росту.
Ключові моменти
Оскільки пластинка росту більш вразлива у дітей, вона часто травмується першою у порівнянні з іншими стабілізуючими структурами (наприклад, основними крупними зв’язками).
Прогноз у дітей при переломах III, IV та V за Салтером-Гаррісом є менш сприятливим у порівнянні з переломами I та II типів.
В разі підозри на перелом, який не візуалізується на звичайній рентгенограмі, розгляньте можливість порівняння результатів рентгенологічного дослідження з неушкодженою стороною тіла.
При переломах типів III та IV за Салтером-Гаррісом часто вимагається застосування методики ORIF.
