УВАГА! Перед початком переливання необхідно отримати згоду, а біля ліжка пацієнта необхідно перевірити браслет, етикетку блоку крові та звіт про аналіз сумісності, щоб переконатися, що компонент крові є саме тим, що призначеним для реципієнта.
Використання голки калібру 18 (або більшого розміру) запобігає механічному пошкодженню та гемолізу еритроцитів. Для інфузії будь-якого компонента крові завжди слід використовувати стандартний фільтр. У пакет для крові або в ту саму трубку з кров’ю слід вводити тільки 0,9 % фізіологічного розчину для внутрішньовенного введення. Гіпотонічні розчини лізують еритроцити, а кальцій у лактаті Рінгера може спричинити згортання крові.
Переливання 1 одиниці крові або компонента крові повинно бути виконано протягом 4 годин; більша тривалість збільшує ризик росту бактерій. Якщо трансфузію необхідно проводити повільно через серцеву недостатність або гіперволемію, одиниці крові можна розділити на менші аліквоти в банку крові. Для дітей 1 одиниця крові може бути перелита в невеликих стерильних аліквотах, які використовуються протягом декількох днів, мінімізуючи таким чином вплив крові від декількох донорів.
Ретельне спостереження є важливим, особливо протягом перших 15 хвилин, і включає реєстрацію наступних показників:
Температура
Артеріальний тиск
Пульс (Pulse)
Частота дихання
Періодичне спостереження продовжується протягом усього періоду переливання та після нього, під час якого оцінюється статус рідини. Пацієнт повинен лежати під ковдрою в теплі, щоб запобігти ознобу, який можна помилково прийняти за трансфузійну реакцію.
Не рекомендується проводити планові переливання крові вночі.
